’ит-парад конфузов ¬иктора януковича / „тиво / ”Ѕќѕ - новости

Ї ун≥кальним пол≥тиком ”крањни. Ќ≥хто з д≥¤ч≥в сучасност≥ не дозвол¤в соб≥ такоњ к≥лькост≥ публ≥чних помилок, ¤к≥, вт≥м, жодним чином не позначилис¤ на його рейтингах чи посадах.  оли попередн≥й американський президент припускавс¤ ¤коњсь обмовки або потрапл¤в у дурну ситуац≥ю, це тут же називали спец≥ально вигаданим терм≥ном - "бушизм". ¬ ”крањн≥ давно напрошуЇтьс¤ по¤ва визначенн¤ "¤нук≥зм". ѕригадавши т≥льки кињвський етап кар'Їри януковича, "”крањнська правда" склала св≥й рейтинг помилок . 1. ” власноруч заповнен≥й анкет≥, ¤ка подавалас¤ до ÷ентральноњ виборчоњ ком≥с≥њ в 2004 роц≥, ¬≥ктор янукович допустив 12 помилок. Ќайб≥льш ¤скравою було написанн¤ вченого званн¤ кандидата в президенти - " проффесор ". ¬ анкет≥, заповнен≥й януковичем дл¤ ÷¬  у 2004 роц≥, янукович припустивс¤ 14 помилок. јпогеЇм безграмотност≥ стали неолог≥зми януковича "про фф есор" ≥ "прЇм ь Їр-м≥н≥стр". ÷е слово назавжди закр≥пилос¤ за януковичем ¤к пр≥звисько. 2. јле ви¤вилос¤, що це не все. янукович ви¤вивс¤ неспроможним без помилок переписати з≥ шпаргалки побажанн¤ до книги почесних гостей –ади ™вропи у —трасбургу. ¬ текст≥, ¤кий збер≥гаЇтьс¤ у ‘ранц≥њ, пам'¤тником безграмотност≥ януковича ф≥гуруватимуть дв≥ помилки - в написанн≥ сл≥в " премьЇр-м≥н≥стр " та " ≈вропа ". јпострофом м≥ж "м" ≥ "Ї" у слов≥ "прем'Їр" ≥ не пахне. —лово "™вропа" написане через " ≈ ". янукович не вм≥Ї нав≥ть списувати. 3. ѕад≥нн¤ януковича п≥сл¤ того, , також назавжди залишитьс¤ в ≥стор≥њ ”крањни. як ≥ його попередн≥й д≥агноз " коллапто≥дний стан внасл≥док пораненн¤ гострим предметом". "¬≥ктор янукович лежить п≥д крапельницею", - так √анна √ерман описувала стан . ” п≥дсумку "консил≥ум л≥кар≥в януковичу пол≥куватис¤ ще дв≥ доби". 4.  ласикою стала помилка януковича при прочитанн≥ тексту виступу в ќдес≥, де в≥н . 5. Ќе менш феЇричною була помилка януковича, коли украњнський письменник √улак-јртемовський був названий √улаком-јртьомовським , сп≥взвучно до шампанського заводу на р≥дному ƒонбас≥. 6.  р≥м того, знову ж в ќдес≥ янукович назвав письменника ≤саака Ѕабел¤ Ѕебелем . ќчевидно, сплутавши його з н≥мецьким пол≥тиком-соц≥ал-демократом јвгустом Ѕебелем. 7. ≤нший л≥тературний конфуз ставс¤ з януковичем у Ћьвов≥, де в≥н намагавс¤ процитувати ще одного класика. ” п≥дсумку ≥ фразу не згадав, ≥ пр≥звище забув . "- я впевнений... я не пам'¤таю, хто це сказав - що "завжди перемагаЇ краса" . ’то сказав ц≥ слова? - запитав янукович, обв≥вши погл¤дом присутн≥х. Ћюди почали шепот≥тис¤, ≥ нарешт≥ хтось перервав паузу, п≥дказавши з залу януковичу, що, можливо, в≥н маЇ на уваз≥ висл≥в ƒостоЇвського " раса вр¤туЇ св≥т" ? - ƒостоЇвський? " раса вр¤туЇ св≥т" , - виправивс¤ янукович". 8. Ќа в≥дкритт≥ стад≥ону "ƒонбас-јрена" янукович цитував в≥рш≥ поета ѕавла Ѕезпощадного, попутно назвавши автора ѕавлом Ѕезсмертним . 9. ќдного разу ¬≥ктор янукович намагавс¤ процитувати байку  рилова. √овор¤чи про пол≥тику ёщенка, в≥н довго згадував њњ сюжет: "Ћюби друзи слушают...  ак говор¤ть, пословица есть така¤...  ак? ќ! ј ћишка слушает, да ест ". Ќасправд≥ в ориг≥нал≥ байки њњ героЇм Ї не ¤кийсь незрозум≥лий ћ≥шка (чи то ≥м'¤, чи то назва тварини), а к≥т ¬аська. 10. Ќе менш вдало виходили в януковича ≥ географ≥чн≥ конфузи. “ак, коментуючи ситуац≥ю з визнанн¤м незалежност≥ јбхаз≥њ та ѕ≥вденноњ ќсет≥њ , в≥н запропонував розгл¤дати це питанн¤ в контекст≥... „орногор≥њ. “≥льки п≥сл¤ п≥дказки свого прес-секретар¤ янукович виправивс¤ ≥ сказав, що мав на уваз≥  осово. 11. Ѕудучи вдруге прем'Їром, у 2007 роц≥ на зас≥данн≥ м≥жур¤довоњ  ом≥с≥њ ”крањни ≥ —ловаччини янукович . 12. ” ход≥ виборчоњ кампан≥њ-2010 янукович в≥дв≥дав Ѕалаклею ’арк≥вськоњ област≥. ќднак у своЇму виступ≥ м≥сце свого перебуванн¤ в≥н називав кримською Ѕалаклавою . ƒосл≥вно ¬≥ктор янукович висловивс¤ так: "я думаю, що ви, багато представник≥в с≥льських район≥в, ¤к≥ прињхали сюди в Ѕалаклаву...". ”часники м≥тингу стали поправл¤ти свого л≥дера, але ¬≥ктор янукович так ≥ не виправивс¤. 13. Ќе менш хрестомат≥йним Ї конфуз, коли янукович сплутав скандинавськ≥ столиц≥ —токгольм ≥ ’ельс≥нк≥ . —талос¤ це прот¤гом його виступу перед украњнськими ≥ Ївропейськими експертами в ход≥ ялтинськоњ конференц≥њ.  оли януковича запитали про мотиви його бажанн¤ визнати незалежн≥сть јбхаз≥њ та ѕ≥вденноњ ќсет≥њ, в≥н сказав що у п≥дсумку визнанн¤ незалежност≥  осово "сьогодн≥ —токгольмська угода не працюЇ". —уд¤чи з усього, в цей момент янукович мав на уваз≥ "√ельс≥нський заключний акт" 1975 року, ¤ким було закладено принцип непорушност≥ державних кордон≥в. ўоправда, не зрозум≥ло, ¤к янукович м≥г бути " " з таким р≥внем знань основоположних документ≥в у ц≥й сфер≥. 14. ўе одна неприЇмна ≥стор≥¤ з януковичем сталас¤ в ќдес≥ перед виборами 2007 року. ¬иступаючи в еф≥р≥ телекомпан≥њ, в≥н не зм≥г пригадати, з ¤кого м≥ста до них прињхав. "- я сьогодн≥ побував у трьох м≥стах. ” ≤змањл≥, ≥ Ѕ≥лгород-ƒн≥стровському ≥ е-е-е .... (пауза) “ретЇ м≥сто... (ще одна пауза)... я був у ньому перший раз... (пауза) ÷е... - янукович не витримав ≥ звернувс¤ до ведучоњ: - Ќагадайте мен≥?!... - ƒавайте не будемо згадувати м≥ста, а просто поговоримо про одеський рег≥он, - запропонувала журнал≥стка, ¤ка також не знала маршруту януковича". ћ≥стом, в ¤кому янукович аг≥тував за себе голосувати, але назву ¤кого в≥н так ≥ не зм≥г згадати, були “атарбунари. 15. ≤нший конфуз ставс¤ з януковичем п≥д час виборчого туру 2009 року, коли в≥н перебував на ћиколањвщин≥. ¬≥таючи присутн≥х у храм≥ з≥ св¤том –≥здва пресв¤тоњ богородиц≥, янукович побажав м≥сцевим мешканц¤м щаст¤. "- Ќизький укл≥н ’ерсонщин≥!" - оголосив янукович. - ћиколањвщин≥, - виправили його прихожани. - ћиколањвщин≥! - янукович. - ƒай Ѕог!" 16. ўе один випадок ставс¤ в еф≥р≥  ≥ровоградськоњ телекомпан≥њ. янукович та в≥дпов≥дним чином звертавс¤ до м≥сцевих мешканц≥в. 17. Ќе завжди легко ¬≥ктору януковичу даютьс¤ пр≥звища зах≥дних пол≥тик≥в. “ак, у 2007-му, перебуваючи в Ѕерл≥н≥ в статус≥ прем'Їр-м≥н≥стра, янукович намагавс¤ цитувати н≥мецького екс-президента –≥харда фон ¬айцзеккера , ¤кого в≥н назвав "фон ¬айцербергом" . 18. Ѕувало таке, що янукович нав≥ть плутав свою в≥рну радницю √анну √ерман з ≤нною Ѕогословською , ¤ка маЇ по-батьков≥ "√ерман≥вна". ¬≥дпов≥даючи на питанн¤ про його стосунки з екс-членом фракц≥њ ѕарт≥њ рег≥он≥в Ѕогословською, : "я не втратив людськ≥ стосунки з ≤нною Ѕогословською. я з повагою ставлюс¤ до вс≥х кандидат≥в у президенти... ” нас Ї короткий пер≥од д≥лових в≥дносин з √ерман". ѕ≥сл¤ чого ведучому довелос¤ поправл¤ти януковича: "« Ѕогословською". 19. “рапл¤лис¤ в януковича конфузи з датами. “ак, в 2006 роц≥ на в≥дкритт≥ пам'¤тника першому митрополиту Ѕуковини янукович переплутав момент зак≥нченн¤ великого посту . ¬иступаючи на м≥тингу 13 березн¤, янукович в≥дзначив символ≥чн≥сть под≥њ, оск≥льки вона в≥дбуваЇтьс¤ у "св¤тий день зак≥нченн¤ ¬еликого посту". янукович промахнувс¤ на п≥втора м≥с¤ц≥. ” тому роц≥ п≥ст зак≥нчитьс¤ аж на ¬еликдень 23 кв≥тн¤. 20. Ќе завжди вдало януковичу виходить процитувати народн≥ п≥сн≥. ѕ≥д час телееф≥ру наприк≥нц≥ 2009 року кандидат дор≥кнув журнал≥стам, що вони вигадують про нього ≥стор≥њ. ≤ тут його щось поплутало: " я в≥дпов≥м дуже коротко. я не знаю, ¤к ц¤ п≥сн¤ називаЇтьс¤, украњнською мовою сп≥ваЇтьс¤ "сам п'ю, сам гул¤ю, cам п'ю ≥ сам л¤гаю ", - . Ќасправд≥ в украњнськ≥й народн≥й п≥сн≥ "√речка", ¤ку янукович намагавс¤ згадати, сп≥ваЇтьс¤: Ќа дубов≥, на вершечку. —ам п’ю, сам гул¤ю, —ам стелюс¤, сам л¤гаю. —ам п’ю, сам гул¤ю, —ам стелюс¤, сам л¤гаю. —хватилас¤ шура-бура,  озаков≥ гречку здула. —ам п’ю, сам гул¤ю, —ам стелюс¤, сам л¤гаю. —ам п’ю, сам гул¤ю, —ам стелюс¤, сам л¤гаю. 21. ” 2007 роц≥, будучи прем'Їром, янукович спробував процитувати ф≥льм "ћ≥сце зустр≥ч≥ зм≥нити не можна", коментуючи вимоги опозиц≥њ про в≥дставку м≥н≥стра внутр≥шн≥х справ ÷ушка ≥ генпрокурора ћедведька. јле , та й ≥м'¤ геро¤ згадав т≥льки п≥сл¤ п≥дказки. "- я вспомил фильм "ћесто встречи изменить нельз¤". —лышали, как там?  ак его? ¬ысоцкий... янукович запнувс¤, а його п≥дправив прес-секретар: - ∆еглов! - прошепот≥в в≥н. - ƒа, ∆еглов. " Ѕаранку от бублика вам , а не Ўарапова", - пов≥домив янукович, але зрозум≥в, що сказав щось не те, ≥ виправивс¤:. - ƒырку от бублика , а не Ўарапова". 22. Ѕ≥льш вдало у януковича вийшло цитуванн¤ ≤вана ‘ранка. ” 2009 роц≥, перебуваючи в ≤вано-‘ранкц≥вську б≥л¤ монументу  амен¤рев≥, журнал≥стка запитала в януковича, ¤к≥ в≥рш≥ спадають йому на думку в цей момент. ƒовго збиравшись з думками, янукович нарешт≥ видав: "- я пам'¤таю один з р¤дк≥в ‘ранка. ÷е був г≥мн. (пауза) "Ќе пора, не пора". ј слова там були так≥ - " ѕора дл¤ ”крайни жить ". , ¤к т¤жко далас¤ ц¤ цитата кандидату. ’оча очевидно, що ц¤ поетична м≥н≥атюра була заздалег≥дь узгоджена з януковичем - ≥ в≥дпов≥дь йому теж була п≥дготовлена. јдже ставила це "актуальне" запитанн¤ кињвська журнал≥стка "≤нтерфакс-”крањна", закр≥плена за пулом януковича, ¤ка також супроводжуЇ його на телеееф≥рах. ≤ ¤кби янукович реально знав цей в≥рш, то навр¤д чи став би його цитувати ¤к св≥й улюблений. Ѕо в≥н не дуже сподобавс¤ би його рос≥йським друз¤м "Ќе пора, не пора, не пора ћоскалев≥ й л¤хов≥ служить! ƒовершилась ”крањни кривда стара, Ќам пора дл¤ ”крањни жить". 23. ўе один парадокс авторства януковича було заф≥ксовано у вересн≥ 2006, коли в≥н ¤к глава ур¤ду перебував у Ѕрюссел≥. ¬иступаючи на прес-конференц≥њ з Ївроком≥саром ‘ереро-¬альднер, янукович заплутано за¤вив: "”крањна Ї неприхильним сторонн≥ком ≥нтеграц≥њ в ™—". ѕерша частина ц≥Їњ репл≥ки пр¤мо суперечить друг≥й. 24. ≤нша плутанина сталас¤ в януковича п≥д час дебат≥в з ёщенком перед трет≥м туром вибор≥в-2004. "я хочу обратитьс¤ к избирател¤м ”краины и очень коротко сделать такой короткий ракурс в историю ", - телегл¤дачам. ќчевидно, в цей момент янукович мав на уваз≥ "короткий екскурс в ≥стор≥ю". 25. «агалом оточенн¤ януковича намагаЇтьс¤ не в≥дпускати його в "самост≥йне плаванн¤". “ому змушуЇ його читати читаЇ своњ промови з пап≥рц¤, на ¤кому розставлено нав≥ть наголоси . ÷е зроблено дл¤ того, щоб прем'Їр не помиливс¤, вимовл¤ючи слова. “акий випадок було заф≥ксовано "”крањнськоњ правдою" п≥д час перебуванн¤ януковича в статус≥ прем'Їр-м≥н≥стра у Ѕерл≥н≥. 26. ѕопри очевидн≥ прогалини в знанн¤х, янукович маЇ чисельн≥ науков≥ та псевдо-науков≥ ступен≥. “ак, свого часу янукович вказував у своњй б≥ограф≥њ, що Ї членом науки, осв≥ти, ≥ндустр≥њ та мистецтв. як з'¤сувалос¤, такого наукового закладу не ≥снуЇ в природ≥.  р≥м того, янукович хизувавс¤ ≥ тим, що " ембриджський м≥жнародний центр" медаллю за науков≥ проекти та њхнЇ усп≥шне вт≥ленн¤ у ƒонецькому рег≥он≥. ¬и¤вилос¤, що такого закладу також немаЇ. януковича орденом ѕетра ¬еликого 1-го ступеню в≥д "–ос≥йськоњ академ≥њ проблем безпеки, оборони ≥ правопор¤дку". ” 2008 роц≥ прокуратура –‘ л≥кв≥дувала цю установу ¤к таку, що видавала ф≥ктивн≥ нагороди, сп≥взвучн≥ оф≥ц≥йним орденам ≥ медал¤м. ”т≥шати януковича може лише те, що статус "д≥йсного члена" ≥ "професора" ц≥Їњ академ≥њ мала ёл≥¤ “имошенко. «алишаЇтьс¤ побажати, щоб наступного разу ¬≥ктор янукович не допустив конфузу, ¤кого остер≥гавс¤ ∆ак ѕаганель в екран≥зац≥њ роману ∆юль ¬ерна "ƒ≥ти кап≥тана √ранта": "«ам≥сть того, щоб викинути недопалок сигари з в≥кна, ¤ викинусь сам". P.S. дл¤ ¬≥ктора януковича:  ап≥тан √рант не маЇ н≥чого сп≥льного з американським президентом ”л≥ссом √рантом, зображеним на 50-доларов≥й банкнот≥. —ергей Ћещенко

ƒругие статьи

Hosted by uCoz